Відео дня
Професор Досенко: вакцина від COVID-19 не змінює ДНК, щеплення краще робити однаковим препаратом
Комбінована вакцинація від коронавірусу, коли дві дози щеплення роблять різними вакцинами, не є бажаною. Немає жодних наукових підстав стверджувати, що вакцина від COVID-19 змінює ДНК людини. В Україні може циркулювати власна, українська версія коронавірусу. Постковідний синдром можуть перебільшувати.
Про це в межах проєкту Студія Obozrevatel на телеканалі OBOZREVATEL розповів завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.Богомольця НАНУ, доктор медичних наук Віктор Досенко. Далі наводимо його пряму мову.
Вакцина не змінює ДНК
Немає ніяких підстав вважати, що вакцина може бути небезпечною для тих, хто щепився, в подальшій перспективі. Ймовірність негативних ефектів надзвичайно низька. Нам запропонували перевірений метод, який на 90% зменшує ймовірність виникнення захворювання. Це багато.
Це дуже безпечні вакцини, які нікуди не вбудовуються, нічого не змінюють. Немає жодних навіть теоретичних підстав говорити, що ДНК чи РНК, введена ззовні, разом з вірусом чи в нанокраплі щось там може змінити. Нічого не зміниться. Це перевірено і на клітинах, і на людях. Все залишається тим самим.
Перша доза однією вакциною, друга – іншою: чому цього не варто робити
На сьогодні однозначно рекомендується щепитися тією самою вакциною. Чому? Тому що саме на подвійну дозу такої самої вакцини є докази. Є гарантований відсоток зменшення ймовірності захворювання. Він коливається, але він гарантований.
Ніхто у світі ще не перевірив комбінації вакцин. Цілком можливо, що вони працюють також. Але ми точно про це не знаємо.
За моєю інформацією, МОЗ України не давало розпоряджень про комбінування вакцин. Тієї ж самої вакцини має вистачити на всіх охочих вакцинуватися. Тому потрібно вимагати від свого дільничного лікаря, від тієї чи іншої служби тієї ж самої вакцини, тому що тут ви знаєте, який буде результат.
Постковідний синдром: коли лейкоцити перетворюються на вибухівку
Коронавірус сидить у легенях, а страждають усі органи. Це можна пов’язати з активністю клітин крові. Вони постійно циркулюють, отримують певну інформацію від вірусу, активуються в легенях, а потім у своєму підвищеному активному стані розносяться і чинять зло тим органам і тканинам, у які вони потрапляють просто з нашою кров’ю.
Такі клітини ідентифіковані. Чітко встановлено, що це нейтрофільні гранулоцити. Тобто лейкоцити, які є в будь-якому аналізі крові. 70% і більше лейкоцитів – це ті самі нейтрофіли.
Лейкоцити розносять по організму не вірус, а свій активований стан. Під впливом вірусу вони змінюються і перетворюються на вибухові пристрої. Наслідки залежать від того, де саме вибухне ця бомба.
Але тут можлива і гіпердіагностика. Якщо людина перехворіла на коронавірус і спостерігає погіршення стану, найімовірніше, вона пов’яже це з COVID-19. Причини того, що відбулось погіршення, можуть бути не пов’язані з коронавірусом, але люди переважно будуть пов’язувати. В цьому має розібратися лікар.
Що таке український варіант COVID-19? Ми про це ніколи не дізнаємося
В Україні не налагоджені методики, обмежена кількість приладів, достатньо вартісні реактиви і ніякої державної зацікавленості в цьому дослідженні. Держава обрала інший шлях – взяти окремі випадки, відправити їх на секвенування в Німеччину чи Британію, сплатити за дослідження.
Але якби ми досліджували це самі, навряд чи ми б отримали більш ефективний протокол лікування коронавірусу. У нас були б підстави пишатися якимось достатнім науковим статусом. Тому що, напевно, неприємно поступатися Індії чи В’єтнаму, які щодня роблять тисячі сіквенсів.
У цьому плані ми просто закрили очі і сказали: нам все одно, який у нас тут вірус. Ми ніколи не розуміли, на який варіант вірусу хворіють українці.
Українська вакцина: в чому проблема?
Говорили про прототипи вакцин в Україні, і такими прототипами вони і залишаються. Один принцип запропонував академік Комісаренко в Інституті біохімії. Це профінансовано Національним фондом досліджень. Науковці отримали гроші і зробили свою частину роботи. Прототип вакцини є.
Зовсім інший принцип – дріжджового походження вакцини – розробили в Інституті біології клітин у Львові під керівництвом академіка Сибірного. Також за підтримки Національного фонду досліджень.
Від прототипу до медичного препарату дуже довгий шлях і мільярди доларів. Розроблювати вакцини можна, але в нас не знайдеться можливостей для клінічного тестування. А його бажано робити не тільки в Україні. Бажано провести міжетнічне тестування в різних країнах.
Таких можливостей немає, тому, найімовірніше, це мертвонароджений плід чи просто демонстрація наших можливостей. Так, ми можемо розробити вакцину на якомусь етапі.
Але, наприклад, поляки, маючи свій достатньо високий науковий потенціал, навіть не бралися за розроблення своїх вакцин, тому що вже є доказові наукові розробки інших країн.
У цьому плані я бачу перспективу у створенні потужностей для вироблення розроблених кимось вакцин. Наявність таких прогресивних технологій дозволила б потім виробляти різні біологічні препарати – від нових вірусів, для лікування серцево-судинних, онкологічних захворювань, для лікування того ж постковідного синдрому.
Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти OBOZ.UA гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета - максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.