Голубовська: ВООЗ боротьбу з COVID провалила. З мавпячою віспою сценарій може бути ще гіршим

Багатьом здалося, що з початком війни COVID зник. Чи так це і наскільки страшна для нас віспа мавп, я розпитав доктора медичних наук, завідувачку кафедри інфекційних хвороб медуніверситету ім. Богомольця Ольгу Голубовську. В межах авторського проєкту "Орестократія" ви також дізнаєтесь, наскільки величезна вина ВООЗ у розростанні пандемії коронавірусу та наскільки було зменшено цифри смертності.

Сильні світу цього концентрують свої зусилля на проблеми, де дуже багато грошей

– Дуже просте питання: куди подівся COVID? Таке враження, що він зник з початком війни.

– Він є, нікуди він не подівся. Просто кількість пацієнтів зараз набагато менша, і ми з вами знаємо, що виникли нові варіанти ковіду. Як і прогнозували експерти, зрештою, нові модифікації призведуть до того, що людська популяція адаптується до цього збудника, і з'являться варіанти вірусу.

Остання омікронівська хвиля, ви пам'ятаєте, виявилася досить серйозною, дуже сильно були перевантажені стаціонари. Але в цілому ми вже маємо арсенал лікарських засобів, які досить ефективні, і вже впевненіше почуваємося в лікуванні пацієнтів. Крім цього, остання хвиля в цілому була все-таки незрівнянно м'якшою за летальністю, ніж усі попередні.

Неприємно, що цей омікрон має багато різноманітних субваріантів. Один з них навіть назвали stealth, за аналогією з літаком-невидимкою, тому що він не виявляється усілякими діагностичними системами. Важко буває поставити діагноз, вірус уникає впливу антитіл, набутих або природним шляхом після хвороби, або штучним після вакцинації. Але це вже, повторюю, такі нюанси. Зараз набагато легше з вірусом.

– Раніше всі країни закривалися, запроваджували жорсткий контроль, на кожному кроці перевіряли тести та сертифікати вакцинації, і раптом все припинилося. Я так розумію, що ставлення до коронавірусу змінилося – тепер його позиціонують як якийсь сезонний грип?

– У цій усій історії з пандемією – 80% політики та лише 20% суті питання, якою займалися фахівці. Я понад 30 років у своїй спеціальності, і вперше стикаюся з такою заполітизованістю проблеми, таким опором навіть на належну медичну допомогу, лікування конкретно пацієнтів.

– Поясніть, про що мова? Де політика у ковіді?

– Я як лікар-клініцист розповім зі свого погляду. Наприклад, ви знаєте, що у 2010 році наші фахівці з експертного центру пройшли курси в ЄС щодо стандартизації медичної допомоги та написання протоколів для України. У результаті всі наші протоколи відповідають міжнародним і тут питань не було. Але виникла нова хвороба. Процедура отримання будь-яких доказів щодо ефективності лікування дуже тривала, вона не може бути менше одного року. А хворі, причому у великій кількості, надходять уже зараз. Тому лікарі клінік відчувають ефект від лікування набагато раніше, ніж ці офіційні докази можуть бути отримані. Але в усьому світі був опір міжнародних інституцій зміні прийнятих тривалих процедур з доказової бази. Про що я говорю: у рекомендаціях ВООЗ, наприклад, були відсутні багато рятівних препаратів (які на сьогоднішній день всі визнані), але всі вони від початку пандемії були внесені до нашого протоколу лікування – тільки завдяки волі міністра Степанова. Я це точно знаю. Тому що був опір у глибині системи, щоб не потривожити, ось цю, знаєте, таку усталену догму… І мені дуже шкода, тому що ми величезну кількість людей втратили – лише за рахунок помилкових, неправильних рекомендацій спочатку. Наприклад, гормони, глюкокортикостероїди, ми ж у клініці бачили, що в інтенсивній терапії вже треба давати гормони, які були заборонені міжнародними інститутами тривалий час – 9 чи 10 місяців.

Що робили лікарі на місцях? Знаю, за кордоном багато лікарів призначали гормони, але не писали в аркуш призначення, щоб урятувати людині життя, розумієте? Підставляючи себе. Це як взагалі працювати за таких умов? Чому людина має йти на такі порушення?

– Чому ВООЗ виявилася такою інертною у цій ситуації? Процедура – над людське життя?

– Вони зробили публічну заяву: у них на першому етапі не було фахівця з коронавірусної інфекції. На жаль, сильні цього світу концентрують свої зусилля біля таких проблем, де дуже багато грошей. Це ВІЛ-інфекція, це туберкульоз, вірусний гепатит. Решта цікавить менше. А якщо немає спеціаліста, то, звичайно, будуть і помилкові рекомендації – це перше.

Друге – ВООЗ боявся потривожити усталену систему (спочатку докази, а думка експертів нічого не означає). Але, до речі, весь світ успішно вийшов із цієї ситуації. Ми обмінювалися протоколами з різними країнами, бо скрізь є локальні протоколи. Фахівці однієї клініки підготували такий протокол, спеціалісти іншої клініки написали інший. Це лише за Супрун Україна відмовилася від стандартизації медичної допомоги на користь міжнародних протоколів. Коли світ зіткнувся з відсутністю міжнародних протоколів, поки ще немає, вибачте, доказів, поки вони збираються, тоді треба задовольнятися думкою ненависних їм експертів. По-іншому ніяк.

Ще приклад з ВООЗ: усім відомо, що лікувати інфекційне захворювання препаратами, спрямованими на знищення того чи іншого збудника, треба з моменту встановлення діагнозу, а не тоді, коли людина потрапляє в реанімацію, – тоді ефект уже набагато нижчий. Але лише у квітні ремдесивір був внесений до протоколу як життєрятівний препарат у перші сім днів хвороби.

Мені не треба було, наприклад, чекати жодних доказів. Коли з'явився препарат, я його призначала всім людям, особливо з групи ризику. Я не чекала зниження сатурації.

Ремдесивір – дуже ефективний лише у перші дні хвороби. Ви уявляєте, за тими клінічними дослідженнями, які зараз отримані, триденний курс у перші 5-7 днів від дебюту клінічних симптомів на 87% запобігає госпіталізації. Але спочатку треба було долати опір, зокрема й лікарів. Мене, наприклад, вчили ніколи не коментувати те, в чому я не фахівець. Тоді як у нас зараз усі мають право на якусь свою думку, включно з депутатами, які до медицини взагалі не мають жодного стосунку. І коли депутати порушували питання лікування, ось вам відповідь на ваше "до чого тут політика?".

– Що ви маєте на увазі?

– Депутати з партії "Голос" у ЗМІ порушували питання, що наш протокол дуже поганий, що там містяться препарати з недоведеною дією, ремдесивір, тоцилізумаб. Щодо тоцилізумабу, я так думаю, вони наскаржилися навіть у регіональне бюро ВООЗ, і директор регіонального європейського бюро ВООЗ Ганс Клюге, на жаль, зробив заяву, що він стурбований тим, що Україна закуповує препарати із недоведеною дією. Тоцилізумаб точно використовувався у всіх європейських клініках, адже ми розмовляли з італійськими професорами, з іспанськими. Ось у мене досі смс-ки від них збереглися, як вони писали, що це мало не чудодійний препарат, тільки треба вміти ним справді користуватися. Це було 1,5 року тому, а в липні минулого року ВООЗ включила цей препарат у свій протокол із позначкою "сильна рекомендація". "Сильна" – тобто надає буквально життєдайну дію.

Як було працювати за таких умов? Поки Максим Степанов був міністром, ми, дякувати Богу, зуміли багато чого все-таки зробити, але опір лікарів на місцях був колосальним: "Не призначатимемо, тому що ваші протоколи суперечать рекомендаціям ВООЗ". Під моїм постом у Facebook жінка написала: "Я так чоловіка поховала. Я благала лікарів застосувати цей ремдесивір, вони відмовлялися через ці нездорові дискусії. А потім, коли вже почали вводити, коли його стан зовсім погіршився, звичайно, там ефект менший". Ну, вибачте, коли в людини ангіна, ми ж з вами не чекаємо, коли розвинеться паратонзилярний абсцес. Ми ж одразу починаємо пити препарати. Тут те саме.

Ось тому я говорю: 80% чистої політики. І коли вам лікар каже, що я не призначатиму це, тому що протоколи ВООЗ це не рекомендують, хоча рекомендує FDA (Управління з продовольства та медикаментів США), інші інститути, треба розвертатися від цього лікаря і йти кудись подалі.

ВООЗ лікування провалила

– Ось ви кажете про лікарів, а з ваших слів я зрозумів, що навіть ВООЗ зіграла негативну роль у боротьбі з короною. Якби ВООЗ займала б прогресивнішу позицію, гостра фаза пандемії була б коротшою?

– ВООЗ лікування провалила – це моя думка і я знаю, вона узгоджується з точкою зору багатьох фахівців.

– Ми можемо говорити про "корону" в Україні в абсолютних цифрах? Я пам'ятаю, на початку пандемії йшлося про 10-20 тис. хворих щодня. Скільки у нас сьогодні хворих на коронавірус?

– Ви розумієте, на це питання відповісти неможливо. Єдиний показник, який плюс-мінус об'єктивно оцінює ситуацію, – це госпітальна летальність від коронавірусу. До речі, згідно з моніторингом РНБО, у нас госпітальна летальність набагато менша, ніж у багатьох європейських країнах. Знаєте чому? Тому що наш ліжковий фонд, який зараз йде під знесення, дозволяв госпіталізувати більшу кількість хворих на своєчасне лікування, а не в критичному стані, як рекомендували у всьому світі. Знаєте, в Італії, мені розповідали, лікарі рекомендують хворим з коронавірусною інфекцією сидіти вдома, чекати, доки пацієнт не почне задихатися, коли відчує брак повітря... А що таке "відчути нестачу повітря"? Це суб'єктивний показник. Якщо немає пульсоксиметра, то суб'єктивне почуття нестачі повітря та супутні захворювання дихальних шляхів часом можна почути, коли сатурація на рівні 60. У нас були такі пацієнти, я говорю: "Чому ж ви так пізно?" А мені відповідають: "А нам нормально було". Розумієте, вони адаптуються до цієї гіпоксії.

– Ви можете назвати показники госпітальної летальності: якими вони були 1,5-2 роки тому і зараз?

– Ну зараз, я думаю, шпитальна летальність від коронавірусної інфекції менше 1%. У найважчі наші періоди вона була і 12%, і 14% за різними стаціонарами. А у США іноді навіть перевищувала 25%. Чому американські сенатори і ініціювали слухання у квітні 20-го року з приводу надзвичайно високої летальності у стаціонарах.

– Готуючись до інтерв'ю, я знайшов цікаві цифри. ВВС опублікувала, що статистика смертності щонайменше втричі вища, ніж стверджували у ВООЗ. Причому в таких країнах, як Єгипет, реальна статистика смертності в 11 разів вища за офіційну, в Індії – в 9 разів, в Росії – в 3,5 рази. У скільки у нас були занижені показники смертності?

– Справа в іншому. Кілька років тому, ще за Супрун, у нас знищили статистику з інфекційних хвороб. За багатьма стаціонарами, наприклад, за приватними, показники взагалі не враховувалися. Тому дуже багато вислизає від офіційної статистики. У інфекціях так було завжди. За радянських часів спеціально занижували показники, бо все має бути "благополучно".

Хочу сказати, що порівняно з сьогоднішнім днем тоді ми мали "благополуччя". Туберкульозу епідемії у нас, звичайно, такої тоді не було. А зараз зовсім ніхто нічого не контролює.

– Як у період пандемії формувалася українська статистика?

– Збирали із державних лікувальних закладів. А ось власники багатьох приватних клінік скаржилися, що їхню статистику не беруть. Держмашину зламати легко, а відновити, контролювати все це набагато складніше.

Віспа мавп мене турбує

– Що ви скажете про мавпячу віспу? Чи повториться історія з ковідом?

– Що мене турбує: у березні минулого року на Женевській конференції брала участь некомерційна організація, яку фінансує Білл Гейтс. У межах цього форуму було проведено спільні навчання, де розбиралася умовна ситуація з пандемією, спричиненою віспою мавп. Пандемія ця виникла у вигаданій країні Бремія, і далі події за 18 місяців розвивалися дуже бурхливо. Сьогоднішній етап (травень-червень) – це тиха, спокійна хвиля, ніхто на неї не звернув увагу, близько півтори тисячі хворих, 4 загиблих. Зрештою, фінал набагато гірший, ніж у ковіду – 3,5 млрд хворих і 0,25 млрд загиблих.

Чому це мене турбує? Тому що подібні навчання проводилися в липні 2019 року, знову-таки, на цій Женевській конференції було ситуативне завдання – виникла нова пандемія, викликана коронавірусом з Китаю, і в результаті виявилося, що жодна країна не готова. Тому, коли відстежуються різні небезпеки і моделюються події, і моделюються на такому рівні, ось це мене турбує. Тож зараз нам треба готуватися. Але я хочу сказати, подякувати вкотре нашій РНБО, вони повні однодумці, вони нас чують, розуміють. Було вже кілька нарад і щодо віспи мавп, і за тими викликами з інших хвороб воєнного часу, за якими наша асоціація інфекціоністів підготувала аналітичну довідку спільно з експертами ВООЗ тощо. Тобто контролюємо та намагаємось готуватися, наскільки це можливо.

Але я повторюю, оскільки системи протидії у нас у мирний час були зруйновані, то ми повинні готуватися до того, що будь-яке інфекційне захворювання в нашій країні, що виникло, перебуватиме в природному епідемічному процесі – у зв'язку з відсутністю системи ефективної протидії інфекціям. Тому який у нас вихід – це готувати шпитальні бази та вчасно й правильно лікувати наших пацієнтів, щоб рятувати людей, що вже захворіли, від смерті. Хворіти на інфекції ми будемо, головне – виживати після них.