Війна принесла туберкульоз, а COVID-19 – ускладнення без симптомів. Інтерв’ю з лікаркою

Захворювання на COVID-19, зокрема, спричинений новими штамами цього вірусу, може протікати без симптомів або з мінімальними проявами. Проте непомітно може розвинутися вірусний пульмоніт. В такому випадку, коли людина проходить планову діагностику, наприклад, робить комп’ютерну томографію органів грудної клітки, вона щиро дивується, що дослідження виявляють сліди хвороби.

Одним із наслідків війни в Україні стало збільшення захворюваності на туберкульоз. Життя в окупації, незадовільні побутові умови та харчування іноді призводять до критичного зниження імунітету, що підвищує ризик інфікуватися небезпечним вірусом.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповіла лікарка-пульмонологиня, завідувачка стаціонару для дорослих клініки "Медокс" Лідія Тараленко.

– На тлі нового штаму COVID-19 почали з’являтися повідомлення про те, що люди, які практично не мали жодних симптомів гострого респіраторного захворювання, під час звернення до лікаря дізнаються, що хворі на пневмонію. Чи стикалися ви у своїй практиці із такими випадками? Якщо так, з чим це може бути пов’язано?

– Це історія не нова. Йдеться не про пневмонію, а про пульмоніт. Це трошки інше поняття. Якщо вже є пневмонія, додається бактеріальна флора – це одне. Вірусний пульмоніт приходить, і він може бути безсимптомним або пацієнт легко хворіє.

Якщо під час перших випадків COVID-19 всі масово обстежувалися, робили КТ (комп’ютерна томографія. – Ред.) і цей пульмоніт виявлявся, то зараз, якщо людина перехворіла легко, на ногах, коли кілька днів була нежить і дискомфорт у горлі, і робить планове КТ, то в певному відсотку випадків ми знайдемо прояв пульмоніту. Але це не говорить про те, що пацієнт потребуватиме лікування, це захворювання в легкій формі.

– Тобто людина майже нічого не відчуває і не може здогадуватися, що в неї є серйозна проблема?

– Коронавірусна інфекція в легкому перебігу так само уражає дихальні шляхи, але не настільки інтенсивно і з не настільки яскравими клінічними проявами. Але рентгенологічні зміни можуть бути.

Тому якщо скарг немає, задишки немає, кашлю немає, немає змін якихось аналізів, які потребують корекції, звісно, пацієнт може взагалі не звернутися по медичну допомогу, проходити на ногах, одужати і отримати імунний захист на певний проміжок часу.

В принципі навіть при легких пневмоніях, які не лікуються, при гарному імунітеті ми знаходимо післязапальні зміни. Пацієнт щиро здивований, що він не хворів, а КТ показує якийсь запальний вузлик чи якусь гранульому. Це є наслідком перенесеного запального процесу, який не вплинув на загальний стан пацієнта, і він самотужки одужав.

Тому не все так страшно. Просто зараз різне відношення до COVID-19 – і різні пацієнти в різний час звертаються чи не звертаються на обстеження. У випадку, коли нічого не турбувало, але є зміни на КТ, йдеться про наслідок легкого перебігу, і насправді не все так погано.

– Тобто, за великим рахунком, якщо людина гарно почувається або має якісь незначні прояви гострого респіраторного захворювання, до прикладу, нежить чи невеликий головний біль, можна навіть не надавати цьому надто великого значення?

– Звісно. Пневмонія – це сукупність клініко-рентгенологічних ознак, тобто мають бути скарги у пацієнта, а також рентгенологічне підтвердження цього. Якщо у нас немає скарг, а рентгенологічно це пульмоніт, а не якась дольова бактеріальна пневмонія, якщо немає запальних змін з боку крові, – це респіраторна інфекція, яка закінчиться одужанням. Можливо, будуть потрібні якісь вітаміни.

– Чи порадили б ви, скажімо, один раз на рік робити флюорографію?

– Щодо профілактичних обстежень – так, я би порадила їх робити. Особливо з урахуванням того, що зараз війна і дуже багато інфекцій, які з’являються у більшій кількості саме під час війни, зокрема туберкульоз, якого було багато і до того.

Тому профілактичне щорічне рентгенологічне обстеження є правомірним, виправданим, показаним. Але якщо до того ж пацієнт має великий стаж паління, якщо має певні симптоми – задишку, тривалий кашель тощо, – в такому випадку і наші, і західні науковці на перший план виносять комп’ютерну томограму грудної клітини. Тому що виявити той самий онкологічний процес на певній стадії, на жаль, рентгеном не можна. Завдяки КТ ми можемо виявити найдрібніші вузлики, до 0,5 см, які видно відразу, їх можна контрастувати. Тобто це більш точна діагностика більш важких станів.

А профілактично виявити пневмонію, збільшення лімфовузлів, туберкульозний процес – це все може допомогти зробити рентгенографія грудної клітини раз на рік. У віці до 40 років зазвичай її достатньо.

– Ви згадали про туберкульоз і про війну. Чому саме існує такий зв'язок?

– Одна з причин – несвоєчасне звернення по медичну допомогу при скаргах на нездужання, слабкість, пітливість, втому. Це також неможливість вчасно звернутися до лікаря, наприклад, на окупованих територіях. Це перебування під час окупації в незадовільних побутових умовах, недостатнє харчування тощо.

Тобто туберкульозна інфекція потребує певних умов, щоб розвинувся саме класичний туберкульоз. Ми інфікуємося всі, ми контактуємо з даною флорою всі. Туберкульозна паличка – це те, що є навколо нас. Але хворіють одиниці – тільки ті, в кого є знижена імунна відповідь.

І саме в умовах війни, на жаль, трапляється так, що пацієнт звертається по допомогу пізніше, взагалі не може звернутися або склалися умови, що сприяли розвиненню туберкульозного процесу.

Тому туберкульозу, на жаль, буде більше. Його вже більше.

– Якими є перші ознаки туберкульозу? На що варто звернути увагу?

– Якщо це легенева форма туберкульозу, найперший симптом – це слабкість. Може бути кашель – сухий чи продуктивний, невелика температура, виражена пітливість, особливо в нічний час. Іноді пацієнта взагалі нічого не турбує, якщо це тільки початок захворювання. Ранню стадію туберкульозу, первинні туберкульозні вогнища можна виявити скринінговим методом – рентгенографією органів грудної клітки, проведеною планово, щорічно, як це було у нас завжди рекомендовано.

– Напевно, немає зв’язку між туберкульозом і COVID-19?

– Ні, між туберкульозом і COVID-19 зв’язку немає, хоча той, хто хворіє на туберкульоз, може захворіти ще й на COVID-19. Але поєднати цю флору одночасно навряд чи можливо.