Бережнов: в Україні майже воєнний стан, вакцинація від коронавірусу повинна бути обов'язковою

В Україні обов'язкова вакцинація існує фактично з моменту утворення нашої держави. У Кримінальному кодексі є навіть тематична стаття, за якою винного в порушенні санітарних норм можуть засудити на термін до 8 років.

Обов'язковість повинна бути і в разі щеплень від коронавірусу. Але це зовсім не означає, що тих, хто відмовляється від щеплення, слід ловити й робити укол силоміць. До таких людей можуть бути застосовані інші заходи впливу, наприклад, відсторонення від роботи.

Таку думку в ексклюзивному бліцінтерв'ю OBOZREVATEL висловив ексголовний санітарний лікар України Сергій Бережнов. Далі наводимо його пряму мову.

Ловити на вулиці й колоти насильно нікого не будуть: обов'язкове не означає примусове

Обов'язковість чогось закладена у всьому нашому житті. Щось обов'язкове передбачено нашою професією, нашою діяльністю. Наприклад, обов'язково дотримуватися Правил дорожнього руху. Мій автомобіль має смогу їхати зі швидкістю 250 кілометрів на годину, але мене обмежують – не можна їхати по місту більш ніж 50 кілометрів на годину. Я обурений.

Обов'язкова вакцинація в нас існує дуже давно, ще з Радянського Союзу. Ніхто нікого не ловив і насильно не колов. Але якщо ти не хочеш вакцинуватися, суспільство говорить: ти не щеплений, тому сюди ми тебе не пустимо, ти становиш небезпеку.

Хтось каже: як же так, ви не пускаєте нещеплену дитину до школи. Але ж вона має право на навчання! Але ніхто не забороняє вам навчатися. Наймайте вчителів, навчайте вдома, але в школу ми таку дитину не пустимо, бо вона становить загрозу.

Таке правило ухвалило суспільство. Вакцинація обов'язкова, але не примусова. Відчуваєте різницю?

Є інфекції, які все одно тебе дістануть, якщо ти нещеплений. Там стовідсоткова заразність, і ти обов'язково повинен перехворіти. І чим ти старший, тим важче ти хворітимеш, і невідомо, чим це закінчиться.

Вакцинація – економічне питання

Якщо говорити про щеплення від коронавірусу, то я в принципі його підтримую. На сьогодні лікар повинен бути щеплений – це вимога до професії. Якщо він нещеплений, він наражає на загрозу і себе, і тих, хто до нього приходить.

Уявляєте, скільки осіб пройде повз дівчину, яка сидить за касою в супермаркеті? Вони наражають на загрозу і її, і себе. А далі держава зазнаватиме втрат, витрат на лікування, на лікарняні тощо.

Сам епідемічний процес, який набуває більших масштабів, з важким перебігом, з летальними наслідками, передусім, завдає величезного економічного збитку. Люди довго хворіють, і навіть коли хвороба закінчилася, людина продовжує почуватися погано. Тобто це втрата працездатності, матеріальні втрати самої людини і держави загалом.

Тому обов'язковість щеплення для тих чи інших професій я, безумовно, підтримую.

Я не прихильник того, щоб фінансово карати тих, хто відмовляється від вакцинації, наприклад, змушувати їх лікуватися за власний кошт. У нас держава соціальна, вона все одно лікуватиме всіх. Але уявіть собі навантаження – чим більше буде хворих, тим більше грошей знадобиться на їхнє лікування. І ці гроші не підуть на інші цілі.

У розвинених країнах вимоги до вакцинації ще жорсткіші, ніж в Україні

Сьогодні обов'язкову вакцинацію від COVID-19 запровадили в цілій низці країн. У тих же США, в країнах Європи тощо. Тому що держави зазнають мільярдних втрат тільки через те, що ніяк не можуть забезпечити вакцинацію більшості людей.

Подивіться, які вимоги висунули лікарям у Франції. Хто не щеплений – не допускається до роботи.

У США тебе не візьмуть в армію, якщо ти не хочеш робити щеплення від гепатиту, від черевного тифу, від правцю, від дифтерії.

Що робити з учителями, які відмовляються від щеплення

Не робити щеплення можуть тільки ті, кому це протипоказано за життєвими показниками, а решта – на щеплення або відсторонення від роботи.

Іншого виходу немає. Якщо ми говоримо "А", треба говорити "Б". У цій ситуації треба шукати жорсткі виходи. Це майже воєнний стан. Хочу – не хочу тут не проходить. Якщо держава ухвалює рішення, його треба доводити до кінця. Або не ухвалювати рішення.

Якщо ми хочемо щось робити, потрібно вчиняти жорстко. Найжорсткіші заходи – фінансові. Наприклад, у США, якщо ти не щеплений, медична страховка обійдеться набагато дорожче.

В Україні вже 27 років існують обов'язкові щеплення

Відкрийте закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ухвалений 1994 року, і закон "Про захист населення від інфекційних хвороб", ухвалений 2003 року.

І в першому, і в другому йдеться про щеплення. Там сказано про те, що в Україні "є обов'язковими щеплення з метою профілактики" таких-то захворювань. Усі щеплення в списку – це так звані дитячі хвороби. Їх шість. Та ж вакцина АКДП, туберкульоз, паротит.

Потім цей список стали доповнювати. На сьогодні обов'язковими в Україні є щеплення для профілактики десяти інфекційних хвороб.

У країнах, які ми вважаємо дуже розвиненими, цей список більший. Наприклад, в США – 16 обов'язкових щеплень, в Німеччині – 14.

Обов'язковість передбачалася в такому вигляді: дитина могла не робити щеплення тільки за життєвими показниками. Але якщо дитина нещеплена, тому що, наприклад, мама не хоче, то її не допускають до садочка, до школи тощо.

У Кримінальному кодексі України також є стаття 325, яка передбачає покарання за порушення санітарних правил і норм. Якщо вони призвели до тяжких наслідків або до смерті, винному загрожує до 8 років ув'язнення.

Отже, в нас є всі необхідні закони, просто треба їх дотримуватися.